- повня
- —————————————————————————————по́вняіменник жіночого родуфаза Місяця; надмір почуття; достаток
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
повня — і, ж. 1) Одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга; повний місяць. •• Мі/сяць у по/вні повний місяць. 2) рідко. Надмір почуття. •• У по/вні сил сповнений сили. 3) діал. Повний достаток … Український тлумачний словник
повнявий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
повняк — іменник чоловічого роду рослина … Орфографічний словник української мови
внятный — внятный, внятная, внятное, внятные, внятного, внятной, внятного, внятных, внятному, внятной, внятному, внятным, внятный, внятную, внятное, внятные, внятного, внятную, внятное, внятных, внятным, внятной, внятною, внятным, внятными, внятном,… … Формы слов
гвоздик — а, ч. (перев. мн.). Те саме, що повня/к … Український тлумачний словник
повнява — и, ж., рідко. 1) Те саме, що повня 2). 2) Те саме, що огрядність … Український тлумачний словник
повняки — і/в, мн. (одн. повня/к, а/, ч.). Трав яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору … Український тлумачний словник
нів — Нів: повний місяць, повня [9] … Толковый украинский словарь
місяць — (супутник Землі); нічне світило (на небі); молодик, новак (новий); повня (місяць уповні); перекрій, перекрут (у другій чверті); ночник, бурлацьке (козацьке, циганське) сонце … Словник синонімів української мови